Наши любимые дети

2 дні зайняло обдумування побаченого, почутого та сказаного. Спочатку думав упорядкувати враження від перегляду, але вирішив що заради написання цього посту, відкладати це ще на день-два не варто, бо потроху під нашаруванням нових думок/вражень/проблем фільм відійде на другий план. Тому в звичному для мене наборі стіни ледь зв"язаного тексту буду писати.
Почну спочатку. Чорнобилем впринципі цікавився давно. Найбільша на той час техногенна катастрофа в світі, що сталась за якихось 150км від твого міста не може не привернути уваги, та навряд чи залишить когось байдужим. От і я не залишився
Гортаючи УП, наштовхнувся на посилання про майбутній показ фільму французького режисера Алена де Альо(Allain de Halleux) Chernobyl 4 ever. Не піти на нього я не зміг. Приєднатись до мене погодився на жаль лише мій ліпший друг та за сумісництвом сусід - Коля(саме з ним і їздили на екскурсію до Зони відчуженя).
По приїзду до кінотеатру здивувала повна відсутність всілякої інформації про показ, ні афіш, ні у розкладі його не було. Але ми заздалегідь знали у якому саме залі повинен відбутися показ фільму, тому просто дочекались відкриття зали, та зайшли обравши(як в результаті виявилось) найкозирніші місця.
Людей було небагато, чоловік 50 всьго лиш, із них непричетних до створення фільму було чоловік 10-15 =)
Тепер про сам фільм. Фільми в такому стилі для України це новинка. Документальний фільм, в якому дуже чітко показана думка режисера, який не побудований на кінохроніці 86-го року, який впевнено і агресивно підіймає питання сучасного і майбутнього 4-го енергоблоку, фільм в якому показані інтерв"ю і молоді(хоч якщо чесно я не поділяю їх думок) і вчених, це все нове для нашого кінематографу. І це дуже цікаво, пізнавально та захопливо.
Окремі враження викликала дискусія що зав"язалась після перегляду фільму. До речі, сам фільм йде близько години, і ще з годину тривало обговорення фільму. Спочатку слово взяв режисер фільму пан Ален, через перекладача він доносив до нас свою думку, і спілкувався з аудиторією. Сподобалось ставлення до співбесідників, сподобалась течія дискусії, і взагалі було круто.
Вже після перегляду фільму у туалеті мене настиг режисер, і ще на хвилин на 20 затягнулась наша розмова. Якщо чесно то був вражений, що сам режисер зацікавлений у моїй думці. І лише десь ще через півгодини зібрались нарешті додому =)

Читайте также

Последние новости