Наши любимые дети

25 листопада у Культурно-мистецькому центрі Києво-Могилянської академії, у  Галереї мистецтв ім. Олени Замостян (вул. Iллінська ) відкрилася художня виставка «Сценографія. Сезон 2009», яку зініціював Аrt-проект «Підсумки сезону». Виставка,  представила твори близько тридцяти  художників-сценографів, що працюють над виставами театрів Києва, Рівного, Одеси, Івано-Франківська та інших міст України. Щоправда, «маститих» художників тут було небагато – в основному молоді представники професії, що дебютували в останні кілька років. Назва «Підсумки сезону» і час його проведення дивно припали на осінь, коли театральні сезони вже в розпалі. Та, виявляється, осені організатори і чекали, адже і курей в Україні рахують восени. Тут можна провести чітку лінію, і виставити на огляд, все що зробили і ні, все що вдалося і що не дійшло до свого кінцевого варіанту.  Виставка, де були представлені ескізи та макети сценографії, костюми, ляльки, елементи декорацій, плакати,  створені до театральних вистав – демонструвала досягнення і «недосягнення» художників – чим і стала цікава. Не менш захоплюючим було і  саме дійство, що влаштували автори проекту. У відкритті виставки взяли участь Ансамбль старовинної музики Києво-Могилянської академії і актори Театрального центру НаУКМА. Учасників та гостей враз перемістили у вир веселого шоу акторів-ходулістів, що частували усіх яблуками,  зігріли струни душі неперевершеною музикою і вразили безпосередньо інсталяцією. Саме слово «безпосередньо» було ключовим у відкритті.

Автор проекту -  Андрій Приходько, режисер-постановник Національного театру ім. Івана Франка, керівник Театрального Центру Києво-Могилянської академії, який не вперше створює подібні проекти коментував цьогорічну ініціативу так: «Такі проекти потрібні мені для комфортного перебування в середовищі, яке я обираю для себе, тому наразі і  часописи драматургії, і виставки сценографії, і театральні експерименти. Відчувати себе в контексті  ідей є  важливим і  це пояснює моє прагнення їх створювати. Основним критерієм відбору робіт на цьогорічну виставку був час. Роботи мали бути створені в рамках минулого театрального сезону. Те, що вони були, чи не були реалізовані на сцені – було другорядним критерієм. Молода команда, що працювала над виставкою – організовувала не тільки картинки на стінах. Вони організовували простір, правила гри, контакту. Адже повісити фотографії якоїсь вистави – це найубогіший формат для подібного заходу. Коли ти бачиш живі відбитки рук художника – в ескізі, макеті, реквізиті -   це зовсім інше. Звісно, під час організації траплялись перешкоди -  є проблеми з точки зору пасивності самих художників, тому доводиться придумувати стимули, щоб їх зацікавити.

 А тих, кого нам вдалось зацікавити – ви бачите тут ».

Серед «зацікавлених» виявився і Андрій Александрович-Дочевський, і Людмила Нагорна, і Олена Богатирьова, і Катерина Корнійчук, і Олександр Тетерін, і Вікторія Ващенко, і Олег Луньов, і Олег Татаринов, і Федір Александрович і ще зо два десятки театральних художників.

Ми взяли коментар, у Кириченко Алли Глібовни – викладача Національної художній академії, серед вихованців якої  - художник Олександр Тетерін, Федір Александрович і Богдан Поліщук, чиї роботи представлені на цій виставці.

 «Я считаю, что эта выставка – очень позитивный опыт для художников. Работа в театре – это хорошо, но это только одна из сторон жизни художника. Ведь создание эскизов, макетов, со своей культурой, аурой – это  сложная  задача. Эстетика подачи эскизов во многом обуславливает результат. Интересные эскизы – это уже залог хорошей работы, именно поэтому все этапы должны проходить на высоком уровне. Я рада за своих студентов, чьи работы представлены здесь, и довольна ими. Саша Тетерин представил на выставке эскизы  к спектаклю «Лесная песня», который был поставлен молодым украинским режиссером в Ивано – Франковском театре им. И. Франка. Это работа действительно удачная. Современное виденье материала художником наложилось на этнографическую среду, описанную автором. Ведь все персонажи имеют характеристику национальной мифологии. В этом смысле, мифологичность имеет современное прочтение. Также довольно удачно работает Федя Александрович, у которого образная среда тоже представляет особый колорит ».

Куратор проекту Богдан Поліщук, розповідає про виставку і плани на майбутнє : «Виставка вдалась. Я радий, бо таке відбувається не щодня. В цьому році серед представлених реалізованих робіт, моєї немає. Я робив лише плакати для реалізованих робіт. На жаль, світ мистецтва – такий самий як світ політики, економіки і тут усе відбувається на приватних речах. Якщо запрошують тебе – то запрошують тебе. Якщо ні – то ні. І потрібно з цим рахуватись. Щодо планів на майбутнє – вони  є. Можу сказати єдине – все що стосується організації виставок і втілення проектів, надалі буде проходити під егідою мистецького журналу «Коза», який ми створили і презентували під час минулої виставки театрального плакату. Шукайте всі новини там».

Дивлячись на інсталяцію, зашарілих молодих художників і гостей проекту, виникло питання про місце під театральним сонцем молодих сценографів. Сьогодні вони знайшли його на цій виставці. А як їм вдається його здобувати на театральних майданчиках і чим характерний цей шлях? Про свої «щляхи»  розповідає Олександр Тетерін : «Зараз я працюю над художнім вирішенням «Холстомера» за Львом Толстим. Коли робота буде готова – вона буде спочатку представлена як курсова робота в Художній академії, а потім – як пропозиція у театр, назву якого поки що не можу сказати.

Стосунки художник-театр на даному етапі складаються по-різному. Допоки, в основному виникали ситуації, коли режисери знаходили мене самі. Хоча, думаю, шукати контакту самому – теж не зайве».

Потрібно додати, що нинішня виставка, на відміну від попередніх,  буде масштабнішою: протягом її роботи (25 листопада-12 грудня) для фахівців та шанувальників театрального мистецтва відбудеться низка акцій, серед яких:

майстер-класи(театральна лялька, сценічний грим, сценографічне рішення) , показ театральних костюмів знакових художників сучасного українського театру і круглий стіл «Театральний художник в контексті сучасного мистецького простору».

</style>

Читайте также

Последние новости