Наши любимые дети

Аж захотілось не тільки написати, але й поширити.
На плакатах його написали через "w" і потім не знали, чи вибачатися, чи посміятися з цього, врешті сказали, шо його сприймають вже як свого в Польщі.
Концерт проходив у водному палаці в Лазєнках. Тривав більше двох годин. Був аншлаг –- хто не зарезервував квитків, або не був у списку, мусів вичекати, поки прийдуть всі обілечені, тільки тоді почали продавати вхід на місці. Тільки тоді вже не було де сісти в тому амфітеатрі. Отак ми і простояли на "найкращих miejscach stojących", і widzących теж, бо було досить близько до сцени, незважаючи на те, що поза територією. Зате задармо і з підігрівом, що немаловажно, бо під вечір стало прохолодно і повіяв вітерець -- по всьому парку вздовж доріжок були розставлені лампадки зі свічками, найбільше на сцені, створюючи враження якогось "домашнього вогнища". Містерія.
До публіки долучилися лазенківські фазани, які кричали, як березневі коти, іноді перекрикуючи Ногавіцу, але він з ними розмовляв, і вони поводили себе чемно. Повсідалися на трьох найближчих до сцени деревах, штук шість-сім я було видно, головами до сцени, зрозуміло. Іноді злітали на сцену. Один такий особливо цікавський на самому початку концерту всівся на краєчку сцени і дивився на співака. Шкода, що не мала фотопарата. Особливо вони кричали між піснями. Тоді Ногавіца кидав щось у стилі: "Chłopaki, F-dur!" або "Pawie, można?". До речі, дуже добре говорить польською, довший час жив у Цєшині (про який теж гарна пісенька є, але про це можна вже окрему історію написати). І взагалі досить балакучий і приколіст. І публіку добре забавляв, фліртував з нею, підлещувався, мол, staré dobré časy, Кракув, Львув, у вас такі цукерні класні, публічношчь така інтелігентна і аліганцко убрана, і якби мій дід на небі побачив, шо його внук Ярек на його гармоніці грає в Лажєнках Крулєвскіх, так підкреслюючи і розтягуючи то слово "крулє-євскіх", то був би дуже думний і щасливий, питав чи нє за жімно, і взагалі, не люблю я тої презервативи (на мікрофон, коли йому вибігли його поправляти). Одним словом, завоював. Рахував, скільки людей вийшло з "залу". Каже, сім нарахував, алє єдна пані шє повручіла. Дурачився, імпровізував, навмисне і ненавмисне забував слова, то так і співав "запомнялем, запо-запомнялем".
Серед публіки побачила кілька знайомих богемістів і/або вихідців з Сілезії (шльонзаків), що передбачувальне, але й цілу купу місцевих селебрітіз, напр. Еву Блащик в довгому плащику, масу телевізійників. Основний масив набрався все-таки завдяки фільму з тої самої серії чеських -- "Рік диявола", де Ногавіца -- і головний герой, і ведучий актор. Фільм дійсно класний, один з таких, які захотілося передивитись, особливо через музику. Що завдяки фільму, було видно по найбільш впізнаваних піснях. Про фільм він теж балакав. І що є непитущим алкоголіком. І про свого діда, якого він ніколи в житті не бачив, але грає на купленій ще ним гармоніці, Гелігонка, так звана. І що смішну пісеньку про цукерню "Босанова" він написав Карлові Пліхалові як шлюбний презент. Пісню про зірку (Hvězda) я нарешті допетрала, бо він її польською заспівав -- єдину польською за весь концерт і другу з трьох "бісових". А на кінець була "Комета".
Загалом почула те, чого найбільше сподівалася, за вийнятком "Svět je malý pomeranč", "Převezi mi přitelu", "Zestárli jsme lásko"... Ой, щось список задовгий виходить. Добру половину пісень почула вперше, але бракувало знання мови і контекстів.
Дещо можна послухати/почитати на цій сторінці. Як там написали, правдивий народний бард.

Zestárli jsme lásko

Náš syn už je veliký do plínek už nedělá
zestárli jsme lásko s ním docela
oči má po mně a vlasy po tobě
padají mu do čela
tak nebuď z toho smutná
buď radši veselá

Naše dcera už je veliká když koupe se je nesmělá
zestárli jsme lásko s ní docela
kluci koukají se po ní jak koukali se po tobě
a my zamykáme panelák
tak nebuď z toho smutná
buď radši veselá

Protože jedna a jedna jsou čtyři
a dvě hrušky a dvě jabka
to je osm třešní na talíři
i kdybys nechtěla nechtěla

Líbat se prý na ulici to se v našem věku nedělá
zestárli jsme lásko zestárli jsme docela
v televizi běží film pro pamětníky
pan Marvan dělá Anděla
tak nebuď z toho smutná
buď radši veselá

Protože jedna a jedna jsou čtyři ...

I ta píseň co jsem kdysi pro tě složil je už omšelá
zestárli jsme lásko zestárli s ní docela
ale včera když jsi spala a já na tebe koukal
napsal jsem ti novou docela
a to je tahleta píseň trochu smutná
a trochu veselá

Дуже сирий і слабо співучий переклад:

Наш син вже великий, в пеленки не робить,
Постаріли, мила, ми з ним зовсім
Очі від мене, волосся від тебе,
Спадає йому до чола
Та не сумуй, мила,
Будь краще весела.

Наша донька вже велика, дівча несміливе
Постаріли, мила, з нею зовсім ми
За нею озираються, як колись за тобою
А ми фаршируєм панельняк
Та не сумуй, мила,
Будь краще весела.

Бо один і один то чотири
А дві грушки і два ябка то вже вісім вишень на тарілці
Чи хочеш ти, чи ні

Рандкувати на вулиці -- це вже не для нас
Постаріли, мила, ми, їсть нас час
В телевізорі ідуть документальні фільми
Про наші молоді літа
Та не сумуй, мила,
Будь краще весела.

Та пісня, що писав про тебе, вже мохом поросла
Постаріли, мила, ми, година вже не та
А вчора, як ти спала, я дививсь я тебе
І написав зовсім нову
Ту пісню співаю
Напівсумну, напіввеселу

Бо один і один то чотири
А дві грушки і два ябка то вже вісім вишень на тарілці
Чи хочеш ти, чи ні

Але явно зрозуміліший, ніж дає Гуглева перекладачка :-)

Последние новости