Наши любимые дети

Ще з дитинства я обожнюю читати. Як навчилась в 5 років – так досі за вуха від книжки не відтягнеш. Це зовсім інший світ, в якому живу, наче якась наркоманка, що без дози не може існувати. І головне, що я не просто читаю, а немов дивлюсь фільм, більше того, беру участь в усіх подіях, як в 3D:)
Зараз вже маю не так багато часу на читання, як раніше. Час з 9:00 до 18:00 просто випадає. А в інший робочий час доби кудись йду, щось роблю, тому не завжди беру книжку до рук. І тоді відчувається спрага, страшенна спрага читати. Ну все це я веду до того, що в неділю дочитала одну книжку і ще досі під враженням. Організм перетравлює пережите. Це роман-місія православної письменниці Юлії Вознесенської. Її першу книгу “Путь Касандры или приключения с макаронами” прочитала рівно 2 роки тому. Це книга про кінець світу і про прихід антихриста. Написано дуже гарно, у фентезійному стилі. Друга – “Паломничество Ланселота” – продовження. І ото через стільки часу я її знайшла. Світова Катастрофа відбулась. Європейські держави об’єднались під керівництвом Лжемесії, люди живуть в так званих “реальностях” – це щось типу комп'ютерних ігор, в кожного є персональний код, люди майже відівчились думати, їм треба хліба і видовищ. Лжемесія хоче знищити населення землі до приходу Спасителя. Тому оголошує масове зцілення інвалідів і всіх страждущих в Єрусалимі. Головний герой Ланселот, що з дитинства прикутий до інвалідної коляски, разом зі своєю нареченою Дженні відправляється в Єрусалим. По дорозі з ними трапляється безліч неймовірних пригод: зустріч з підпільними християнами, хрещення Дженні... але основне - це духовна зміна, духовний ріст Ланселота і багатьох інших, перемога безмежної Божої любові. Книга насичена такою кількістю різнопланових емоцій, вона просто кричить до сердець, благає проснутись, задуматись і в той же час огортає їх теплом, спокоєм і миром.
Я просто не можу не процитувати автора і цією цитатою, на мою думку, сказано все:

“Родившись на свет, всякий человек вступает в игру и ставит на листе своей жизни крестики и нолики, каждый раз делая свой выбор. Ему порой кажется, что игра идет по мелочи: захотелось иметь побольше денег - пошел на гонки, сделал ставку. Неважно, проиграл он или выиграл на гонках - он выбрал нолик. И нолик этот записан в книге его жизни. Но если возвращаясь с гонок с выигрышем, он бросил нищему банку энергена, в этой же книге появился такой ма-аленький, едва заметный крестик. Человек выбирает либо крест - либо нуль, третьего не дано.
Нуль - это отсутствие Бога. Не борьба с Ним, не отрицание Его, ибо то и другое уже есть признание Бога и связь с Ним. Нуль - это вселенная без начала и конца, никем не сотворенная и не имеющая цели в своем развитии. Нуль - это человек, который пришел ниоткуда и уйдет никуда, рожденный из нуля и в нуль уходящий. Разум, размышляющий без Бога, - это размышляющий нуль. Из ничего и выйдет ничего, как говаривал буйный король Лир. Если человечек избрал нуль, он живет в постоянном ожидании смерти без надежды на воскресение. Нуль отравляет своей иссушающей пустотой его душу и разум, делает его послушным бурлящим внутри желаниям и страстям, а также силе и власти, действующим снаружи.”

Последние новости