Наши любимые дети

Чи служили Ви в армії? В яких військах? А якщо «ні», то чому?

У кожного з нас збройні сили викликають різні асоціації. Автор статті також оминув військову службу з популярних нині причин. Тим не менш, військові таємниці, зброя та військова техніка – це те, що змушує ахати хлопчаків та поважно мичати вже дорослих мужиків.

Ходімо й ми… помичимо!

Сьогодні останній день жовтня і колеса проекту «Україна невідома» докотились до військового полігону однієї з діючих військових частин.

Прибуваємо як належить на військовому транспорті.

 Арена майбутніх бойових дій відкривається як на долоні з командного пункту. Але ми туди не підемо, адже станемо безпосередніми учасниками військових маневрів.

О

 Бінокля нема, але й так видно, що простір дозволяє розгулятися. Зелена цятка в центрі – одна з мішеней на відстані майже 500 метрів.

 При влученні у мішень вона падає, а через секунд 5-10 знову підіймається. Оживляє їх оператор полігону.

 Настав час порушити мальовничу ранкову тишу канонадою мілітарістських гармат.

Починаємо з автомату Калашникова. Мої камради отримали справжнє задоволення від цієї зброї, хоча я без оптичного приладу не спромігся гідно вразити дальні цілі.

 АК-47 з коліматорним прицілом – вже інша справа!

 Мішені лягають одна за одною. Трасуючі кулі дозволяють оточуючим спостерігати за точністю стрільби.

 А ми тільки розігрілися!

 Попереду ще цілий день!

 Снайперська рушниця Драгунова – вона ж у простолюдді СВД!

 Найбільшу насолоду поразки цілей отримав саме від цієї зброї. Ідеальний приціл, легка поправка на вітер – хлоп – і зелений металевий контур мертвим вантажем падає на землю.

 Тим часом нам вже заряджають найкіношнішу зброю цього дня.

 Інтернет підказує назву - ПКМ. Тра-та-та-та-та!

 Час зменшити навантаження на вуха. Переходимо на легкий рівень.

 50 метрів! Бах-бах!

 9…9…8…8… Непогано!

 Де-кому паперових мішеней стало замало.

 А тепер вітайте спеціального гостя сьогоднішньої програми – РПГ (ручний протитанковий гранатомет), або як кажуть вояки – шайтан-труба!

 Ось і пульки піднесли...

 В рукопашну мабуть буде марно…

 Дивись, пташка! Цільсь!

Плі!

Бдидищ!

У вухах дзвенить… Намагаємось перекричати один одного… Мабуть пора-таки відпочити та перекусити шматком хліба. Прямуємо до найближчого лісочку. Після трьох-годинної безперервної стрілянини в душі настає незвичний спокій. Не помічаючи того, занурюсь у думки – як поділитись враженнями з друзями та пов’язати цей день зі своїм автомобільним проектом. Вихожу з-за пагорбу та бачу…

О це так так! Справжній Т-64! Пірнаю в башту на місце навідника. Навпроти місце командира екіпажу.

Але найцікавіша дірка попереду танку – місце водія.

Попереду чекає неабияке бездоріжжя. 

Гума для оффроаду підготовлена.

 Рушаємо! Благо дорогу для танку знайти легше, аніж для чемпіонату з авторалі.

 Навкруги безліч місць, де може засісти терорист з гранатою.

 З лісу з лякливою зацікавленістю виглядають грибники.

Я з лісу вийшов, був страшний мороз… Не зима, але страшно!

Не всім дохідливо пояснили ази керування, тож декотрим пощастило валити ліс.

Після декількох кіл, починаємо випендрюватись. Старт з пробуксовкою...

Або трюк, який називається над швидкий піт-стоп під час бойових дій.

День таки завершився по-військовому справжнім пікніком з огірочком та горілочкою. Дорогою додому ділились враженнями, вихвалялись результатами, вирішували, яку зброю замовити наступного разу.

Завершити розповідь хочу невеличкою демагогією. На скільки сьогодні армія здатна нас захистити? Як кажуть самі військові: «Не хвилюйтесь! Спіть спокійно!» І я з ними згоден. Реалії сьогодення такі, що 10 хлопців, що регулярно ковбасяться у пейнтбол чи страйкбол, мабуть з легкістю завалять роту ворожих солдафонів.

Висновок: Україна знаходиться у повній бойовій готовності!

Тож під пильним захистом ми вирушаємо вивчати нові горизонти українських невідомостей!

Трек поїздки – 445 км

Вартість поїздки – 1 217 грн

Читайте также

Последние новости